Третій поділ Речі Посполитої 1795 року відділив території Правобережної України до складу російської імперії. Відтоді Радомишль набув статусу повітового міста, тимчасово його навіть включили до Волинської губернії. Проте вже в 1797 році місто стало частиною повітів Київської губернії. До речі, Радомишль був найбільшим територіальним повітом даної губернії протягом довгих 128-ми років. Даний статус надавав Радомишлю такі можливості, як і найбільшим губернським містам – Житомиру, Рівне, Луцьку та Черкасам. Радомишль став розвиненим господарським та культурним центром, був включений до п’ятірки найуспішніших міст Київської губернії.
У повітовому місті активно розвивалось соціальне, економічне та культурно-мистецьке життя. В осередку з ініціативою займалися благоустроєм центральних вулиць, парків та скверів. Містяни того часу мали свій театр, бібліотеку, сінематограф та музичний салон. Театральна історія містечка Радомишль оповита легендами. Далі – спробуємо дізнатися трохи більше на zhytomyr-trend.
Легенди навколо формування театру “Експрес”
Одна з легенд описує створення першого театру в повітовому місті.
В історичних працях українських дослідників вказується, що у 1900 році був заснований театр “Експрес” місцевим тодішнім бізнесменом Гордоном. Недалеко від самісінького центру міста, по вулиці Лікарняній побудували розкішну будівлю класичного стилю. Просторі широкі сходи, величні колони античного стилю, великі вікна та ошатні двері – усе це вже ніби проговорювало, що є храмом культури та театрального мистецтва. Театр “Експрес” розташовувався поблизу розкішного фруктового саду. Досить часто глядачі прогулювалися там під час перерви, або до початку чи після закінчення перегляду театральних вистав.
За спогадами містян та за старими світлинами в газетах можна побачити, що навпроти театру розміщувався магазин та буфет з кондитерськими виробами. Усе це належало місцевому підприємцю Підковинському. Невдовзі він за власною ініціативою облаштував поряд з вже існуючими приміщеннями перший “кінотеатр”.
З того часу чорна кішка пробігла між двома завзятими підприємцями – Гордоном та Підковинським. Основна причина конфлікту не встановлена і досі. Але це не змінює того факту, що Гордон став головним конкурентом Підковинського. Дуже швидко до театру купив нове обладнання, знайшов нові цікаві фільми та облаштував зручні глядацькі місця.
Містяни від цього протистояння залишилися тільки у виграші. Адже мали можливість у театрі “Експрес” дивитися не лише театральні постановки, але і у комфорті переглядати фільми. Переможцем у змаганнях вийшов Гордон, що і вирішили самі глядачі.
Театр “Експрес” – головний культурний центр тодішнього Радомишля
Театр “Експрес” став основним осередком культурного життя радомишлян. Театральні спектаклі ставила місцева трупа, досить часто приїжджали і гастрольні артисти. Найбільш популярними серед містян були вистави за творами українських, російських та єврейських письменників. Щодо євреїв, то вони були найчисельнішою етнічною групою населення у місті. До того ж це був найбагатший прошарок міських жителів. Євреї володіли паровими млинами, шкіряним заводом, міськими друкарнями, суконною фабрикою, механічним заводом тощо. Саме тому єврейська община максимально піклувалася про культурний та духовний розвиток свого населення. Це значно вплинуло на розвиток культури міста загалом.
Містянам дуже подобалися виступи закордонних артистів, хоч інколи вистави були іноземними мовами – польською та німецькою.
У 1905 році до театру “Експрес” на гастролі завітали відомі польські та німецькі театральні трупи. Вони збирали повні зали, закінчували свої виступи під овації радомишлян.
Досить цікавою особливістю було те, що при театрі сформували фахову балетну школу. Дівчатка з задоволенням відвідували заняття, а згодом виступали на великій сцені театру містечка Радомишля.
У архівах газет навіть з’являються час від часу досить пікантні особливості театрального життя красивих акторок, аристок та тендітних балерин. Ніби ці діячки мистецтва мали таємничих шанувальників їх творчості та таланту. Покровителі допомагали здібним артисткам стати ще більш успішними та популярними.
Як і у інших містах, радомишляни обожнювали творчість оперних співаків. Систематично до міста на гастролі їхали відомі артисти оперних театрів. Останні, в свою чергу, насолоджувалися робою в театрі “Експрес”, адже театральна зала мала відмінну акустику, чи не найкращу на території Київської губернії.
Революційні події негативно вплинули на театральне життя у Радомишлі. Спершу в 1926 році закривають школу балету, а згодом і місцеву драматичну театральну трупу. Приміщення театру наступні кілька десятків років використовувалося під кінотеатр та міський Будинок культури.
Під час військової окупації на території Радомишля, лише німецькі військові мали усі права аби відвідувати концерти та вечори, які під примусом влаштовували для них місцеві артисти.
Після перемоги над фашиською Німеччиною, у 1954 році каплицю переобладнали на приміщення Будинку культури, а новий кінотеатр побудували в 1962 році, який надалі був важливим для культурного та просвітницького розвитку міста.
У колишній будівлі театру “Експрес” мали зробити капітальний ремонт, де згодом планували обладнати Будинок піонерів. Проте у 1963 році сталася пожежа, яка повністю знищила ошатну та красиву будівлю театру “Експрес”. За фактами розслідування стало відомо, що підпал зробили ненавмисно юні хлопці. Дослідники та історики схиляються до іншої версії, що радянська влада навмисно позбавила радомишлян важливої історичної пам’яті, не залишаючи можливості, щоб зберегти чи відродити культурне надбання.
