Історія театру завжди захована у його назві. Недарма читаючи афішу ми витрачаємо багато часу, щоб переглянути очима величезну кількість слів, що засвідчують високоповажність і титулованість того чи іншого місця культури. Що ж означають усі ці звання і за що їх нагороджують варто розібратися детально, адже для того аби їх отримати служителям Мельпомени потрібно працювати десятки років. Тож, давайте розберемо які головні нагороди має Житомирський академічний музично-драматичний театр ім.Івана Кочерги і про що свідчить кожне слово у його найменуванні. Далі на zhytomyr-trend.
Що приховує назва
Почати варто з того, що театр про який буде йти мова було засновано у місті Житомир ще в далекому 1809 році і впродовж цього часу, переживаючи різні історичні події, служителі сцени незмінно працювали над тим аби дарувати мистецтво жителям міста і передавати цінні знання наступним поколінням акторів та режисерів. Тому, знаючи, що “Житомирським” може бути названий кожен театр, що тільки утворився на теренах міста, все одно хочеться відзначити, що саме цей заслуговує носити таку назву почесно.
Далі привідкриємо завісу до звання “Академічний” і відразу хочеться попередити, що тут не все так однозначно. Річ у тім, що ця відзнака була створена в часи СРСР у тогочасному Міністерстві культури і після визнання України незалежною, статус “Академічний театр” не отримав спеціального положення про затвердження. Таким чином, у 21-му сторіччі цей титул не є дійсним, але він досі залишається офіційною назвою, що була надана за радянських часів. Варто зазначити, що відзнака надавалась у часи СРСР за власні творчі традиції, виховання видатних акторів і створення низки вистав. Досить важко було заслужити це звання і зараз воно має право висвітлюватися на афішах, адже це складова історії цього культурного закладу, а історію, як ми знаємо не можна переписувати.
Нарешті ми доходимо до єства і призначення театру, адже “музично-драматичний” – це про задачу, яку може і має виконувати створений колись заклад культури. Отже, окремо музичний мистецький простір – це те місце, де ставлять лицедійства, що вміщають музичну складову, а саме: мюзикли, балети, оперети, опери і тому подібне. Драматичний театр – це про гру небагатьох акторів, яка розкриває напружені конфлікти через внутрішній світ. Якщо ж змішати ці дві складові, то ми можемо зрозуміти, що відбувається на сцені Житомирського театру, а саме вистава із музичними елементами.
Наостанок, варто розібратися чому ж стіни цього приміщення були названі на честь Івана Кочерги. Тут все досить просто, адже цей відомий письменник-драматург творив свої доробки у місті Житомир і багато його пʼєс ставились на сцені культурного осередку, саме тому на честь століття драматурга театру було присвячено його ім’я.
Ось так у назві вмістилось стільки важливих відомостей і відзнак, що можуть показати справжню велич.
Акторський склад
Це важливо, коли у театрі працюють люди, що прославляють стіни в яких ріс і вдосконалювався їх творчий потенціал. Саме тому, варто згадати і про відзнаки які здобули актори і режисери мистецького закладу.
Микола Іванович Карпович зіграв на сцені понад сто ролей 33 сезони поспіль і це лише початок. Маючи колосальний досвід і талант був удостоєний почесного звання – Народний артист України, чоловік відданий своїй справі і це для нього не просто робота, тим більше, що його дружина працює разом із ним. Ольга Юріївна Карпович, що є своєю чергою Заслуженою артисткою України разом із чоловіком віддала багато років свого життя цій сфері. Вона є працівницею не лише театру, а також має колосальний досвід гри у кіно.
Крім пані Ольги, ще пʼять заслужених артисток України: Лілія Брелет, Марина Букша, Марина Демб, Оксана Павлова та Олена Заведія, грають у театрі ім.І.Кочерги. Усіх їх об’єднує декілька речей, а саме неймовірна врода, унікальний талант, відданість справі і любов до мистецтва.
Та є ті хто не просто любить театр і грає в ньому, а ще й творить дива на сцені. Одним з таких є Петро Михайлович Авраменко – заслужений артист України та режисер. Він створив безліч вистав і фільмів. Оцінити значущість цього чоловіка просто неможливо, адже він і є тією рушійною силою, що дарує мистецьке життя у стінах театру.
І звичайно, як же ж без двох леді, що керують цим місцем – Заслужена працівниця культури України Наталя Миколаївна Ростова та Заслужена діячка мистецтв України Наталя Миколаївна Тімошкіна. Вони разом створили це місце таким, яким бачимо його ми і здобули безліч нагород, головною з яких залишаються самі працівники, що допомагають робити театр таким місцем, куди хочеться приходити.
Отож маючи безліч титулів і відзнак, беручи участь в чисельній кількості конкурсів, це місце має єдину і найвищу нагороду – це оплески, усмішки і мурашки глядачів, які відвідують вистави.
