Будь-яка країна у світі має пісню, яку називають одним з державних символів і звично, що всі її звикли називати гімном. Та чи багато міст у світі можуть похизуватися тим, що для окремо взятого обласного центра була написана пісня, яка теж може називатися гімн? Звісно, що такі існують і чимало, але одна справа гімн, а інша, то просто пісня, яка була створена для міста і про місто. Хто в Україні не чув пісню Павла Зіброва “Хрещатик”, яка присвячена столиці України і офіційним гімном так і не стала, або ж пісню “Ах Одеса”, яка присвячена південній пальмірі. Далі на zhytomyr-trend.
Місто Житомир звісно входить до переліку тих, про яке були написані пісні. Сказати, що їх чимало, язик не повертається, але вони дійсно існують. У 2015 році спеціально до святкування дня міста була створена “Культурна версія гімну Житомира” силами відомих особистостей нашого регіону. Деякі творіння так і залишилися в історії і з плином часу про них все менше згадок. Та існує пісня, яка отримала другу молодість завдяки телепроекту на каналі “1+1”.
Автори і виконавець
Виконавцями пісні “Мій Житомир” виступив гурт “Who next?”, який офіційно був створений 12 липня 2011 року. 12 число було обрано не дарма, адже в цей день святкували свої дні народження два учасника колективу. Звісно, що ідея створення колективу була закладена набагато раніше.
Автором слів і за сумісництвом керівником колективу того часу був Юрій Михалечко. З часом колектив поповнився такими талановитими особистостями, як Олександр Ступак (композитор-аранжувальник), Андрій Тимошенко (барабанщик), Олег Грабар (соліст). Першою назвою колективу була “Коннект”, але в росії була така сама група. Тому швидко назву було змінено. Що ж стосується Олега Грабара, то з часом він став продюсером достатньо відомого телевізійного проекту “Світ навиворіт”. Сам Олег свого часу навчався в ЖДУ імені Івана Франка і грав в КВК.
Пісня
Зазначимо, що пісня вийшла в ротацію майже одночасно з днем заснування колективу у 2012 році. Одночасно з цим хітом вийшла ще одна пісня юнаків “Біжи”.
Як стверджував колектив гурту, попри те, що він народився у Новограді-Волинському, все ж закохався у Житомир і вирішив політикою гурту зробити пісні, де в кожному слові має бути любов до всього, що нас оточує і зокрема до міста Житомир.
Спочатку соліст Олег виконав текст пісні акапельно, а найближчим часом аранжувальник написав на слова музику. І з перших нот і слів Юрій зрозумів, що ця пісня стане хітом, власне, так і сталося.
2012 року ця пісня лунала з кожного кутка і телефону, але з часом її стали забувати, як завжди буває з піснями.
Нове життя хіта розпочалося під час виступів команди “30+” на проекті “Ліга сміху” у 2018 році. Саме приспів цієї пісні лунав завжди під час поклону хлопців з Житомира. Неймовірно тішило те, що багато хто з глядачів у залі в цей момент починали підспівувати. Таким чином, хлопців з команди можна повністю і цілком вважати хрещеними батьками пісні, які відкрили друге дихання призабутої пісні.
Пісня настільки припала до душі не тільки у 2012, а згодом через те, що у кожному слові пісні відчувається любов і шана до рідного міста на берегах Тетерева. Якщо не в кожному, то через рядок у даному творі згадуються райони міста, які так відомі кожному мешканцю не лише міста, а Житомирської області. Та щоб не ходити довкола, ось вони, слова пісні:
Хтось ходив по Хрещатику
А комусь сниться Червона площа
Бродвей пройшов від початку
Поля Єлисейські їздив хтось ще
Я ж зійду з Театральної
Піду на Велику Бердичівську
Найрідніші місця мені
Тут кожне подвір’я і кожен кут
Приспів:
Це моє місто, я тут як вдома
Це мій Житомир, це наш Житомир
Ти приїзди і переконайся в тому
Найкраще місто це Житомир
Не треба їхньої Америки
Париж з Пекіном нам не треба
Бо є в нас Тетерева береги
Бо є Полісся синє небо
Хтось Сан Ремо обожнює
А я йду пішки по Корбутівці
Від дівчат, що на Крошні є
І місяць свідок моїй мандрівці
Скільки раз навмання блукав
І Польовою, і по Смолянці
Яка гарна Мальованка
Де вуста я цілував землячці
Хтось поїде у Шарм-ель-Шейх
А я туди не куплю квиточка
Є у мене квиточок вже
На тролейбусі аж до Чулочки
І піду собі вниз з моста
І на красу не надивлюсь ніяк
Навкруги все знайомо так
Ех зустрічай мене Богунія