“Весь світ театр і люди в ньому актори”. Старий, як світ, вираз ще ніхто не поставив під сумнів. Так побудовані людські стосунки, що без акторського хисту і таланту ну ніяк. Комусь вдається виконувати свою роль бездоганно, а деякі поганенько відіграють свій образ. Наприклад, любов і повага зятя до тещі, чи повага однієї пари сватів до іншої. Хтось залишається на рівні аматорів, а дехто працює як професіонал і дарує людям свою творчість. Чимало людей приходять насолодитися акторською грою в театри світу на різноманітні спектаклі. Тисячі будівель в світі, що виконані у різних архітектурних стилях вражають мільйони людей, які віддають чималі кошти не лише за саму виставу чи спектакль, а й за те, щоб зайти всередину споруди і на власні очі побачити велич театральних коридорів і концертних залів. Серед мільйонів театрів та опер у світі існують найвідоміші, куди бажають потрапити мільйони туристів і глядачів. Чого варті лише назви відомих театрів. Далі на zhytomyr-trend.
Легендарні театральні споруди світу
Ла Скала. Мілан, Італія
Театр Діоніса. Афіни, Греція
Кабукі Дза. Токіо, Японія
Сіднейський оперний театр. Сідней, Австралія
І таких тисячі. В нашій державі, на щастя, також є храми культури відомі на всю Європу. Виділяти окремо когось не будемо, адже, вони всі прекрасні, тому що наші. Місто Житомир також має свої знамениті театри, куди залюбки приїздять акторські таланти і дарують житомирському глядачеві години духовного задоволення і естетичної насолоди. І розпочнемо з найвідомішого.
Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги
Як головна сцена міста, гордо займає місце на головній площі Житомира – на Соборному майдані. Свої двері для глядачів вперше відчинив у 1944 році п’єсою “Наталка Полтавка”. Має два глядацьких зали, великий і малий. Свого часу на сцені театру виступали видатні актори, такі як Марія Заньковецька, Айра Олдрідж та Марко Кропивницький. Був випадок, що на один із спектаклів в ролі глядача завітав Іван Тургенєв. Цікавий факт, що з 1959 по 1963 роки головним режисером драмтеатру був учень Леся Курбаса – Микола Станіславський але не той, що говорив “не вірю”. Обов’язково додамо, що на сцені драмтеатру виступали чи не всі зірки українського шоу-бізнесу: співаки, актори, гумористичні шоу. Найголовніше, спектаклі тут відбуваються з завидною постійністю і дасть Бог ( так називають головного режисера) – так і буде.
Житомирська обласна філармонія
Найстаріша будівля міста, що так чи інакше має відношення до театрального життя. Зведена побудова була в 1858 році за планом архітектора Івана Штромма. Стиль будівлі має назву необароко. Після наступного речення, скоріш за все ви відчуєте гордість, адже наша філармонія – це найстаріший театр України. Свого часу тут виступала величезна кількість зірок як українського, так і всесвітнього масштабу, що всіх і не перелічиш. Концертна зала налічує 420 місць, а малий зал – 70. В 2000-х роках споруду було повністю відремонтовано, і можна з упевненістю сказати, що наша філармонія дихає на повні груди. Додамо, що в 2020-х роках тут відбувалися зйомки відомого серіалу “Кріпосна”. В стінах філармонії базуються і працюють багато житомирських колективів, такі як ансамбль “Древляни” та всесвітньо відомий хор “Орея”, а також тріо “Радана”. Знаходиться філармонія в історичному місці – поруч біля водонапірної башти, що була першою оглядовою вежею міст, а також поруч з парком барона де Шодуара.
Міський палац культури
Коли чуєш слово “палац”, очікуєш побачити величезну споруду, виконану у якому-небудь архітектурному стилі з безліччю колон і ліпнини. Натомість ні. Звичайна маленька будівля на вулиці Святослава Ріхтера. Похизуватися такими ж досягненнями, як два старші брати, цей палац не може. На цій сцені, якщо можливо так сказати, роблять свої перші кроки аматори нашої області і України. Будемо відвертими, такі заклади мають вагому роль в культурному житті країни і міста Житомир. Адже, саме тут можна зробити перший крок до омріяної великої сцени, оскільки, ціна за оренду такого приміщення в декілька разів менша від вартості того ж облмуздрамтеатру.
Літня естрада “Ракушка”
Гордість нашого міста. Зовні нагадує невеликий фрагмент Сіднейського театру. Хтось її порівнює з концертною залою в Юрмалі “Дзінтарі”. Знаходиться в мальовничому місці Шодуарівського парку, на схилі Тетерева Відштовхуючись від назви, не важко здогадатися, що концерти і вистави тут відбуваються лише в теплу пору року. Навіть при дуже сильному бажанні провести тут захід зимою, навряд вистачить обігрівачів у місті щоб прогріти відкриту територію. А якщо серйозно, то архітектору і дизайнеру потрібно було десь в місті Житомирі поставити хоч меморіальну дошку, адже задум і втілення побудови такого концертного залу заслуговує найтепліших слів. На цій сцені зазвичай виступають співаки, зрідка шоу і спектаклі. До середини 2000-х років дозволити собі розкіш бути під накриттям могли лише ті, хто знаходився на сцені. А глядачі, у випадку зливи, повинні були мокнути на своїх місцях. Все ж, чиясь мудра голова вирішила змінити цю несправедливість, і над глядацькою залою також мається дах. Особливо перехоплює дух у житомирян, коли спускаєшся з корбутівського мосту і бачиш, як серед зеленого листя дерев , на схилі річки видніється наша, срібляста “Ракушка”.
Будь-яке місто в світі неможливо уявити без концертної зали театру чи філармонії. Такі місця потрібні, адже, вистави, концерти, спектаклі і різноманітні шоу для звичайних людей, як ковток свіжого повітря і можливість хоч зрідка наповнити нашу душу чимось духовним. Головне, щоб натхнення артистів не закінчувалося, а в глядачів завжди був час, бажання і можливість відвідувати такі заходи. В нашому важкому житті таких моментів має бути побільше.