Склалося так історично, що такі споруди як театри, філармонії виділялися своїм зовнішнім виглядом і нерідко вони є прикрасами центральних площ більшості міст не лише України, а й усього світу. Далі на zhytomyr-trend.
Головна площа міста Житомира не стала винятком з правил. Майдан Соборний нашого славного міста ще з 1944 року прикрашає споруда, яка має офіційну назву «Житомирський академічний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги». Та перед тим, як перейти до основної страви з історичних джерел дізнаємося те, що більшою мірою приховано від людського вуха.
Невідоме про театр
- За часів Великої Вітчизняної Війни частина акторської трупи евакуювалися. Та по завершенні військових подій всі вони продовжили свої виступи вже у творчому складі Запорізького театру.
- Володимир Нікулін у 2014 році випустив книжку присвячену процесу будівництва нашого театру. Один з цікавих фактів, що фасад споруди виконаний у аналогічному стилі театру, який знаходиться у москві.
- Перша вистава, що відбулася на сцені театру була «Наталка Полтавка», яку було продемонстровано 8 січня 1944 року.
- У ХХІ столітті за часів ремонтних робіт, що проводилися у приміщенні театру віднайшли цікаву знахідку. Річ у тім, що було знайдено штучні галереї під театром, що простягалася у різні сторони. Під спорудою театру також було знайдено старе приміщення підземної зали де могла спокійно проїхати повозка з кіньми.
Історичні факти
Той вигляд театру, який ми звикли спостерігати у ХХІ столітті споруда мала не на перших порах. 1966 року було споруджено нове приміщення великої і малої глядацької зали.
Художній керівник, що керував театром з 1963 по 1966 роки Георгій Шакварко особисто власноруч будував нові приміщення і саме на його долю припав етап їх введення в експлуатацію.
Новий статус театру, який задукоментовано на паперах отримав у 1981 році і до початку ХХІ століття він залишався незмінним.
До 2005 року діяльність театру більше нагадувала плавання за течією. Механізм працював та було відчуття, що можна досягти більшого і початок ХХІ століття став тим важелем перемін.
З приходом нового керівництва життя і творча діяльність почала нагадувати сонячне проміння після затяжної зливи. З приходом нового керівництва все заграло новими барвами і новими гранями.
Успіхи у творчості були помічені керівництвом держави, за що Міністерством Культури України до попередньої назви було додано нове слово «Академічний».
Варто згадати 2009 рік, коли обойма театру отримала нагороду «Кращий акторський ансамбль» за виставу «Божі тварі».
Важко оминути своєю увагою подію 2017 року. За виставу «Украдене щастя» Івана Франка колектив театру виборов І місце на фестивалі «ART-UKRAINE», що відбувся у столиці України. З цією ж виставою наш театр став кращим серед театрів нашої держави.
Може здатися, що все так було легко і невимушено, та своя ложка дьогтю і крихта гіркоти спіткала життя театру ближче до 2020-х років ХХІ століття, коли стався фінансовий скандал під час будівельних робіт по реконструкції театру. Чому так сталося і хто залишився відповідальним у тій ситуації достеменно невідомо і звісно не наша то справа.
Наш театр саме те місце, де проходять концерти відомих зірок української естради, особливо у холодну пору року, з причини відкриття оновленої літньої естради “Ракушка”. Всі вистави за участі відомих українських акторів і їх вистави приймає сцена саме нашого драматичного театру.
На початок ХХІ століття велика концертна зала вміщувала 943 глядачі.
За своє майже століття наш театр пройшов чималий шлях, щоб мати ті досягнення і ту славу, яка є наразі. Попереду нові досягнення, нові спектаклі і концерти на які з радістю завітають нові покоління глядачів. Як мінімум в це хочеться вірити.