У Житомирі колишні учасники АТО вирощують австралійських червоноклешневих раків

Коли в чомусь невпевнений, вагаєшся, чи просто лінуєшся, або ж боїшся, роздумуючи про те, щоб почати власну справу — це точно не допоможе рухатися вперед, змінити щось у своєму житті, налагодити, приміром, власний бізнес. Про це повідомляє “Укрінформ”. Далі розповість zhytomyr-trend.

Сьогодні розповімо про дуже цікавий стартап на Житомирщині від ветеранів АТО. Після повернення звідти, чоловіки вирішили зайнятися підприємницькою діяльністю. Свій вибір Володимир Саванчук зупинив … на раках. І не на абияких, а на екзотичних — австралійських, з червоними клешнями. Досить незвично та дійсно екзотично. А допомагає колишньому атовцю його побратим — Сергій Артьомов.

Екзотичний вид діяльності та особливості австралійських раків

Нова діяльність колишніх військових лише на старті, але поступово набирає обертів.  Амбіції у Володимира й Сергія хоч куди. Наприклад, в подальшому підприємці хотіли б не лише збільшувати масштаби реалізації та збуту вирощених раків, але навіть зайнятися розробкою такої технології, котра допомагатиме й іншим зацікавленим і охочим в майбутньому створювати свої ракові ферми.  

Вже майже півтора роки тривають ці експерименти з раками. Та вже тепер стає зрозуміло, що житомирська лабораторія, де вирощуються представники такої цікавої аквакультури, в недалекому майбутньому потребуватиме розширення площі, оскільки з часом підприємці-початківці почали бачити, що територія приміщення лабораторії стає тісною.   

Чим цікаві та особливі зовні австралійські раки з червоними клешнями та яка їх відмінність від річкових “товаришів”? Вони значно швидше зростають, аніж річкові раки, а також у них панцир має досить яскравий блакитний колір. Від самого початку майбутнім підприємцям-фермерам стало зрозуміло, що їм не підійде звичайний річковий рак, а тим паче в умовах фермерського господарства вирощувати цього знайомого нам представника аквакультури просто нереально. А все через його повільний ріст та таке ж повільне розмноження. Альтернативою стали саме австралійські раки.

1

І Володимир, і Сергій, котрі є ще й громадськими діячами в організації, яка займається питаннями та проблемами учасників АТО та ООС, розповідаючи про лабораторію з раками, зізнаються, що раніше навіть і не думали над таким промислом, яким займаються нині. Та життя розпорядилося так, що тепер опікуються обоє справою, яка обом вже такою близькою і небайдужою. А, повернувшись з війни, перед ними став вибір, куди рухатися далі, на який вид діяльності звернути увагу. Ось тепер бачимо, що вибір впав на раків з Австралії. Наразі ж все просувається досить вдало. Це й не дивно, оскільки справа цікава, а подібна ніша на Житомирщині загалом і в Житомирі зокрема зовсім не зайнята. І саме ракова ферма стала однією з перших ідей, котрі спали на думку чоловікам, які роздумували свого часу, яким же видом діяльності зайнятися. Судячи з розповідей і планів цих підприємців, вони рішуче налаштовані розвивати та збільшувати потужності й масштаби свого бізнесу.

Креветки та раки: зміни смаків за останні роки

Цікаво відмітити, за спостереженнями самих же Володимира та Сергія, наскільки нині змінюється культура споживання. Наприклад, колись дивиною були ті ж самі креветки, які не користувалися у гурманів та ласунів такою великою популярністю, як тепер. Раків же споживали просто у величезній кількості. Навіть не було прийнято міряти їх по півкілограмів, по два кілограми, чи штуками, як це стало звичним сьогодні. Тепер же, знову ж таки, креветки доволі популярні: і привезені з-за кордонних ферм, і наші вітчизняні, чорноморські, приміром. А раки ж навпаки стають рідкістю. Ось так цікаво все змінилося.

Повертаючись до такої оригінальної фермерської діяльності, варто зауважити, що чоловіки інвестують свої ж гроші у власну справу, оскільки нелегка задача — отримати якесь фінансування та віднайти грант на такий незвичний рід зайнятості, як раки з Австралії. Але немає часу для нарікань, а також для того, аби опускати руки. Це ж нічого не дасть, нічим не допоможе. Працювати необхідно!   

2

Один з найперспективніших серед відомих раків

В усьому світі саме австралійських раків вважають такими, що є одними з найбільш перспективних, придатних та підходящих конкретно для промислового вирощування. За словами фермерів, сприятливими умовами для росту червоноклешневого рака з Австралії буде доволі тепленька водичка, температура якої щонайменше двадцять п’ять градусів. Це й не дивно, бо ж вони звикли до тропічного клімату. А тут його ракам потрібно самостійно влаштовувати, аби їм було звичніше та комфортніше. За сприятливих умов, вже за місяців шість, чи вісім, орієнтовно, цей австралійський рак так виростає, до двохсот грамів набирає вагу, що такі стрімкі показники свідчать про те, що у нього, як висловлюються самі ж підприємці, вже цілком товарний та пристойний вигляд. Натомість річковий рак таких показників, хоча б орієнтовно, досягає лише за декілька років, наприклад, за три.

Тепер щодо самок австралійських раків. Є й такі, які щороку народжують тричі, і це можуть бути десь мальків від двохсот до тисячі. Ці мальки, зауважимо, вже цілком сформовані, і досить швидко пристосовуються до самостійності. Є й ще один важливий аспект, пов’язаний з м’ясом раків. В австралійського десь на відсотків тридцять чи шістдесят, в середньому, його більше, ніж у рака річкового. І ще з приводу того, як самок-раків від самців розпізнати — останні мають червону клешню, а перші ні.    

Спершу мальків підприємці, у грудні 2018 року, придбали штук 200 за кордоном. Поступово отримали й результат: у декількох акваріумах мешкають вже і великі раки, і малі. У столиці ж свого часу, завдяки житомирським фермерам-підприємцям Володимиру та Сергію, раками  поповнився більше, ніж на чотириста штук, Науковий селекційно-генетичний центр рибництва.

3

Повертаючись до життєдіяльності австралійських раків, варто відмітити, що вони досить невибагливі у харчуванні. Головне, щоб їжа не забруднювала сам акваріум, адже якість води в ньому для раків дуже важлива. Споживають вони не абищо, а пророщену пшеницю, рештки креветок, бички та салаку в замороженому вигляді, яловичі серця тощо. Для цих представників незвичної та екзотичної нам аквакультури вдома дуже затишно й добре живеться в нірках. Альтернативою ж у нас, так скажемо норами по-житомирські, є труби, які мають різний діаметр і спеціально встановлені, аби червоноклешневим комфортно жилося в Житомирі.

Звичний графік прибирання акваріуму з раками — разів кілька щомісяця. Та це тому, що система, яка фільтрує воду в акваріумі, в лабораторії житомирських фермерів-підприємців — досконала. Автором та людиною, яка виготовила цю систему фільтрації, є сам Володимир. Облік, де зазначається режим харчування, а також температурний, кожного дня записують у певних таблицях. За приміщенням лабораторії стежать, доглядають та пильнують декілька людей.

4

Відгуки гурманів

Як розповідають Володимир та Сергій, гурмани, які вже поласували австралійськими раками, порівняли їх достатньо ніжне м’ясо з м’ясом лобстера. Та й мулом від цих вже готових раків зовсім не віддає, немає такого специфічного запаху, як, наприклад, у річкових раків. Тому й не дивно, що деякі ресторани зацікавлені в такому продукті, оскільки там він точно користуватиметься попитом. Блакитні раки й збувати не так вже й важко буде. Є навіть такі потенційні замовники, які в перспективі щотижня ладні купувати в житомирян до двадцяти тон раків.  З приводу орієнтовних, середніх підрахунків, то ціна на них може сягати від п’ятисот до тисячі гривень за кілограм. Тоді як раків річкових, приміром, можна було й менше, ніж за 500 гривень за кілограм купити. Таке ось цілком показове порівняння цін.  

Отож, як бачимо, діяльність цих підприємливих житомирян ілюструє, як можна докорінно змінити своє життя, взяти вектор руху в зовсім іншому напрямку, ніж було звично раніше, а також почати доволі успішний бізнес, який, у перспективі, обіцяє дати доволі щедрі плоди. Головне — не втрачати цього запалу й ентузіазму. І, цілком можливо, що ми невдовзі будемо дізнаватися про все нові успіхи Володимира та Сергія!

5

 

Comments

.,.,.,.