Найвідоміші музиканти із Житомира: Святослав Ріхтер і Борис Лятошинський

Щедра на творчих людей історія Житомирщини подарувала нашій державі чималу спадщину. В кожну епоху можна виділити кілька персон, які увійшли до списку визначних людей нашого краю. Винахідники, спортсмени, співаки, композитори, політичні діячі і музиканти. Ось про останніх ми сьогодні і поговоримо, про дві величні особи, чиї імена пов’язані з нашим краєм та порівняємо їх досягнення, але кращого визначити ніхто не буде. Адже вони наші, а значить вони вже найкращі. Не дивлячись на каскад схожих творчих досягнень, та були і такі, що їх завжди відрізнятиме один від одного. Які саме? Дізнаваймося разом на zhytomyr-trend

Борис Миколайович Лятошинський 

Народився в Житомирі 22 грудня 1894 року в родині вчителя історії і співачки та талановитої виконавиці на фортепіано. Саме до цього музичного інструменту і скрипки проявив інтерес ще в дитинстві юний Борис.  

З 1904 по 1913 роки змінив кілька навчальних закладів, та найголовніше, в віці 14 років став автором кількох музичних творів. В той самий час брав приватні уроки музики у Р. Глієра.

У достатньо молодому віці 26 років вже став викладачем музичних дисциплін в Київській консерваторії. Та загалом в 20-ті роки досяг вагомих успіхів в своїй кар’єрі, які стали для нього початковим етапом всеукраїнської слави. 

30-ті роки ХХ століття стали повноцінним становленням Бориса Миколайовича, як самодостатнього музиканта і композитора. Він починає працювати над більш складними і видатними творами. Бенефісом 30-х років стало призначення його на посаду голови Спілки композиторів України, яку він очолював до початку Великої Вітчизняної Війни.

Не зважаючи на всі події в країні продовжував свою працю на ниві музики, за що в 1945 році отримав звання заслуженого діяча культури і мистецтв УРСР. З 1944 по самої смерті прожив у столиці по вулиці Леніна, де встановлена меморіальна дошка. Весь цей час продовжував обіймати різні високі посади і плідно працювати на благо творчої спадщини нашої держави. 

В місті Житомирі в честь Бориса Миколайовича названа вулиця в центрі міста, а також його ім’я носить музична школа, що знаходиться в 200 метрах від обласної філармонії імені Святослава Ріхтера. Власне, ще одна велична особистість нашого краю, про якого поговоримо далі. 

Святослав Теофілович Ріхтер

Народився в Житомирі в 1915 році 20 березня. На момент народження Святослава Ріхтера, Борису Лятошинському було вже 21 рік. Без перебільшень, один із найвідоміших піаністів в світі в ХХ столітті.

Народився  в родині, де батьки мали німецьке коріння. Батько Святослава був викладачем у Одеській консерваторії, а матір була з дворянського роду. Через рік після народження родина переїхала до Одеси, де і проявилася перша любов Святослава до музики, коли слухав батька, як той грав на фортепіано. Саме батько і став першим наставником майбутньої легенди світової музики. 

У віці 17 років був піаністом в одеській філармонії, а вже у 19 років у Святослава відбувся перший сольний концерт. 

Коли легенді було 22 роки його родину спіткала біда, адже його батька після арешту розстріляли німці, а матір була вимушена в 1944 році тікати в Німеччину. Так само, як і Борис Миколайович продовжував віддавати всього себе творчості. Нерідко давав сольні концерти в Європі. 

Визначальним у житті Святослава Ріхтера став 1960 рік, коли він мав концерти у США, та найголовнішою винагородою того року, стала всесвітньо відома премія Греммі. Свого часу навіть зіграв головну роль у фільмі “Композитор Глінка”. Всіх нагород і регалій не злічити. Не дивлячись на всі заслуги і творчі доробки, Святослав Теофілович ніколи не займався викладанням музики. Свої останні роки доживав у Москві, де і було поховано видатного піаніста у 1997 році. В історії світової творчості залишив величезну творчу спадщину. Культурна світова спільнота вважає Ріхтера найвидатнішим піаністом в історії музики.

Невідомо, чи доля так розпорядилась, чи збіг обставин, але два видатних музиканти із Житомира творили приблизно в один час і разом. І навіть після їх смерті дві споруди, що напряму пов’язані з творчістю знаходяться на відстані 200 метрів одна від одної. І певне так буде ще довго. 

Звісно, що сучасне покоління мало цікавиться творчістю минулих століть. Цікавитися, то одна справа, а інша шанувати тих, чиї імена великими літерами вписані у літопис історії Житомира. 

Comments

.,.,.,.