Звукозапис по-житомирськи. Від платівки до «флешки»

Що, що, а співати наша нація вміє і обожнює та робить це завжди щиро і від душі. Чимало саме українських пісень відомі далеко за межами нашої Батьківщини, чого лише вартий «Щедрик» Миколи Леонтовича, який було перекладено на десятки мов світу. Далі на zhytomyr-trend.

Ще кілька поколінь тому ніхто й уявити не міг, що запис голосу стане реальністю і сама пісня буде лунати без присутності виконавця. 

Світовий фундамент звукозапису. Перші цеглини

Середина ХІХ століття, а саме 1877 року людство офіційно дізналося про можливість записувати голос для подальшого його відтворення. Хрещеним батьком даної технології став Томас Алва Едісон, який створив фонограф із можливістю звукозапису на валу, що був обгорнутий олов’яною фольгою, яку з часом замінили на віск. 

Того ж року, в вересні, винахідник отримав патент на створення славнозвісного грамофона і легендарних платівок. 

Винахід Томаса Едісона заведено називати механічним, щоправда, існують ще цифровий, магнітний і фотографічний види звукозапису, та всі вони з’явилися згодом після творіння вищезгаданого джентльмена. 

Житомирщина 

Вихідці з минулого століття мають пам’ятати ті часи, коли побачити в домівці у родичів грамофон, радіоприймач або ж магнітофон на бобінах було із розряду фантастики. На ті часи такі «монстри» техніки викликали захват у тих, хто їх не мав. 

У більшості тих, хто відвідував школи, в пам’яті мають відкластися уроки музики у школі, коли вчителька вмикала твори великих композиторів саме на платівці, а учні під акомпанемент баяну вчительки виконували пісні. Нині ті громіздкі апарати замінені сучасними магнітофонами, або ж bluetooth колонками. З часом все змінюється і чи робить Житомирщина свій внесок у цю історію спробуємо дізнатися.

На момент 20-х років ХХІ століття офіційних локацій, де можна професійно записати звук було не більше десятка. Та неофіційних місць було в рази більше і ніхто не скасовує всі радіостанції міста, що виконують аналогічну функцію. 

Саме з розвитком сучасного радіо, певне і потрібно пов’язувати розвиток цієї сфери у нашому регіоні. 

Фактично, наше місто особливо не знало всіх старих примірників звукозапису, а почало працювати одразу з сучасним студійним обладнанням, до якого входять наступні компоненти:

  • комп’ютер
  • звукова карта
  • студійний мікрофон і звуковий фільтр
  • звукоізоляційні матеріали поверхні стін
  • мікшерний пульт
  • комутація

Це найпримітивніший набір обладнання студії звукозапису, яку при великому бажанні можна облаштувати і в домашніх умовах. 

Саме з таким асортиментом технічних примочок працюють сучасні радіостанції, які є повноцінними студіями звукозапису.

Що ж стосується місць, які займаються виключно звукозаписом, то їх в нашому не так багато нині, а що вже казати про епоху 2000-х, коли столична студія “З ранку до ночі” була чи не єдиною в Україні. 

В Житомирі, якщо й використовують студії звукозапису, то здебільшого для виготовлення реклами, в якій потрібні голоси дикторів, які є в місті в достатній кількості, та завжди помічником можуть стати бази дикторів в мережі інтернет. Якщо на момент початку розвитку цієї сфери в Житомирі таких студій було “на пальцях двох рук перелічити”, то наразі звукозапис у місті стрімко розвивається. Такий вид діяльності є одним з різновидів віддаленого заробітку, який міцно пустив коріння в нашу буденність. 

Тож повинні констатувати, що попри недостатню славу про такий вид діяльності, він є достатньо розповсюдженим і більшою мірою такі студії облаштовані саме в домівках тих, хто цим займається професійно. 

Сумнівів не виникає, що кращі часи цієї сфери в місті ще попереду, та як швидко настане пік популярності і якості, питання залишається відкритим. 

Comments

.,.,.,.